Всі знають – що творіння, це справа Божа. А руйнування – справа Сатани. Будь яке життя – це вибір між творінням і руйнуванням. Ось дві строфи з мого вірша «СТРАХ»:
Ми вибираєм без кінця
На шальках терезів майбутнє.
Вмикаєм розум, слово путнє
З-за консультантського плеча.
…
Безповоротне горе в тім,
Якщо цей вибір створить зміни
Чужим життям біду й руїни,
Щоб стати ненависним всім.
На жаль, досить часто буває в нашому суспільстві, що за те, що ти щось створив, тебе звинувачують, гноблять, знищують. Колись почув крилатий вислів від одного режисера, якого ще в радянські часи змусили виїхати з України: «В Україні флора хороша, але фауна…». Не хочу, щоб зараз теж так думали про нашу Вкраїну. Тому власним прикладом хочу показати різницю між творінням і руйнуванням. Показати шлях до правильного вибору.
За останні роки я став одним із самих відомих вчених України. Про мене практично всі чули і всі знають. Знають теорію несилової (інформаційної) взаємодії. Розкуплені практично всі і монографії, і науково-популярна книга (тому в найближчі дні на моєму сайті teslia.kyiv.ua з’являться всі ці книги в форматі PDF). Пишуть із-за кордону, з проханням вислати книги. Мене запросила стати експертом по питанням комунікативних взаємодій сама поважна міжнародна організація. Неодноразово запрошували в КНР з виступами по теорії. Є публікації в зарубіжних виданнях США, Франції, Болгарії, і т.д. Все це завдяки піару, який допомогла зробити Єгорченко І.А., що назвала мене псевдонауковцем. Був суд. Перша інстанція визнала, що обвинувачення Єгорченкової І.А. є недостовірними.
Друга інстанція – що це оціночне судження. Для незнайомих з юридичними термінами поясню – оціночне судження, це суб’єктивна думка, яку не можна ні довести, ні заперечити. Іншими словами, оціночне судження – це ОБС (одна баба сказала). І кожен має право на свою суб’єктивну думку!
До речі, ні тоді, ні зараз не існує жодної (!!!) наукової праці, яка б заперечувала результати теорії несилової взаємодії. Показувала б неадекватність комп’ютерної моделі Природи, що лежить в основі теорії. Заперечувала б результати експериментів. Показувала б помилки в методах і моделях побудови рефлекторних інтелектуальних систем (які створюються на базі названої теорії). Хоча, якщо почитати соцмережі, то ті, хто теорію не вивчав, і навіть не читав монографій і статей, впевнені, що це псевдонаука. Ми вже це проходили, і щодо кібернетики, і щодо генетики. Основна ідея теорії – те, що Всесвіт цифровий (див. повний https://www.youtube.com/watch?v=XRw7ZbImVxI, а не скомпільований кимось і розповсюджений в Facebook репортаж про семінар). Як видно з семінару, з цим погоджуються далеко не всі. Але сьогодні цю ідею підхопила відома в світі теорія симуляції, яка зараз бурхливо розвивається. Почекайте років 10-20. І Ви побачите, що я був правий! І це одна з небагатьох можливостей науки України стати визнаною на світовому рівні. Невеликий уривок з мого вірша «НЕ ЗАБУВАЙ МЕНЕ!»:
Люблю негідників в науці, хто не сприйнявши мій політ,
Гнобили жовчно за ідею, що привнесла несилу в світ.
Їм невдоумок, що з роками, панівна цифра включить все.
Нові знання в сітях ганьбили, моє затьмаривши лице.
Це була приказка. А тепер сама казка. Я все життя щось створював. Систему управління будівництвом Південно-Української АЕС, яка була визнана типовою для Міненерго СРСР. І проіснувала з 1985 по 2010 рік. Системи управління проектами і багатьох приватних компаніях: девелоперських, системних інтеграторах, літакобудівних, будівельних; в університетах; в ДПА України і т.п. За це був удостоєний і медалі «За працю і звитягу», і Державної премії України в галузі науки і техніки. Останній проект – створення факультету інформаційних технологій (ФІТ) в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Прекрасний, успішний проект. З усією відповідальністю заявляю – по професіоналізму, відношенню до студентів, відношенню між викладачами, сучасним методам навчання це найкращий факультет університету. Конкурс на бюджетні місця майже в 4 рази вищий ніж на споріднений факультет комп’ютерних наук і кібернетики. Взагалі самий високий в університеті. Всі старшокурсники працюють. Хоча факультету тільки 5 років в минулорічному опитуванні газети «Бізнес» серед роботодавців в сфері технічних наук КНУ ім.Т.Шевченка саме завдяки факультету (а технічні науки лише на ФІТ) зайняв друге місце після НТУ КПІ ім.І.Сікорського. Ще раз наголошую. Це лише на 5-й рік існування!!! Практично по всім дисциплінам відеолекції. По всім – електронні матеріали. Повністю «безпаперовий» навчальний процес. Он-лайн навчання. Девіз «Навчання через практику». Девіз «Викладачі і студенти одна команда – яка створює майбутній кадровий потенціал України в галузі ІТ». Девіз «Тільки позитивні несилові взаємодії (на силові має право тільки декан)».
В КНУ ім.Т.Шевченка я був запрошений як професійний керівник проекту для створення ФІТ. І успішно його реалізував. З цим погодились викладачі і співробітники, які в результаті таємного голосування висловили довіру перед моїм переходом в НАУ (93%). З цим погоджуються і студенти ФІТ. Можете запитати в них. Проект закінчився. Факультет створено. А в НАУ мене запросили ще на більш цікавий і масштабний проект! Тому я написав заяву на звільнення за власним бажанням, і зразу був прийнятий на роботу проректором.
Тепер про головне. В першу чергу для молоді. Для молоді нашої держави. Можна щось створювати, а можна щось руйнувати. Біда України – що дуже багато людей налаштовані на руйнування. Самі майже нічого не створюють, зате інших ганьблять, знищують, не дають працювати і т.д. Це було написано в одній публіцистичній статті ще років 15 назад. Вона називалась «Війна чи Мир?». І одна з головних тез: «Найбільший ворог України – людина, яка вказує на ворога».
Я, Тесля Юрій Миколайович, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, професійний проектний менеджер міжнародного рівня (навчався в США). Був переможцем Республіканської і Всесоюзної олімпіад з програмування (http://teslia.kyiv.ua/?page_id=9). Ввів в науку поняття «матричних інформаційних технологій», автор теорії несилової взаємодії, і…поет (вже вийшло дві збірки, з якими можна познайомитись на сайті). Маю більше 200 наукових праць. Близько 30 (!!!) захищених кандидатів і докторів наук. Вчений в галузі ІТ, програміст, менеджер, і як кажуть і пишуть літератори – непоганий поет. Всі теоретичні розробки доведені до практичної реалізації, в тому числі й ті, що основуються на теорії несилової взаємодії. І тепер мене шельмують в соцмережах люди які не мають і 10-ї частини цих заслуг?! Які не здатні не те що захистити 30 науковців, які не здатні в своїй більшості захистити себе. І вони мають совість оцінювати когось??? Та ні, не оцінювати. А просто БРЕХАТИ. Пишуть, що суд визнав мене псевдонауковцем. Це або треба бути великим брехуном, або без совісті, або просто не знайомитись з результатами суду. Вище показано, що це оціночне судження, це суб’єктивна думка, а не рішення суду. І той хто стверджує, що суд визнав мене псевдонауковцем не просто бреше, це вже НАКЛЕП. Так, до слова, за наклеп вже слідує кримінальна відповідальність. Пишуть, що мене з тріском вигнали з КНУ ім.Т.Шевченка. Ця БРЕХНЯ, теж є НАКЛЕПОМ.
Ще одне. Заборона на професії. Чомусь в НАУ, куди я був запрошений як фахівець – вчений і практик з цифровізації, збираються підписи, щоб я не був проректором. Дорогі мої. Цифровізація – це моя професія. В цій сфері я і доктор наук, і практик, який створив і впровадив ряд масштабних систем. Ви хочете щоб я пішов? Ви в цій професії кращі за мене? Ви мені гірше зробите? В приватних компаніях я заробляв своїм розумом, професіоналізмом в ІТ і проектному менеджменті в десятки разів більше, ніж в університетах. І більше ніж мої шельмувальники разом взяті. Чи ви хочете, щоб я взагалі виїхав з України, бо тут фахівці не потрібні?
А Я ХОЧУ, ЩОБ МИ СТВОРИЛИ ПЕРШИЙ В УКРАЇНІ ЦИФРОВИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Так як в свій час ми створили типову АСУ для Міненерго СРСР. Так як ми створили і впровадили PRP-system для багатьох приватних компаній. Так як ми створили найкращий ІТ факультет. Тому я в НАУ. Бо керівництво НАУ поставило таку задачу.
Дорогі студенти НАУ! Дехто з Вас підписав звернення, щоб мене звільнили з посади проректора. Ви мене не знаєте. Ви навіть не знаєте тих людей, які знають мене. Ну поспілкуйтесь з студентами ФІТ КНУ ім.Т.Шевченка. Ви молоді. І швидше знайдете спільну мову з такими ж молодими людьми. І вони Вам розкажуть за мене всю правду. Можливо і не приємну для мене. Можливо приємну. Але це буде правда від людей, які знайомі зі мною. А не неправда від людей, які зі мною не знайомі, але впевнили Вас, що підписати звернення за моє звільнення потрібно, переслідуючи якісь свої цілі. Швидше всього пов’язані з шельмуванням НАУ та його керівництва.
Я не буду вести з такими «опонентами» дискусії. Ті, хто налаштовані на руйнування для мене просто не існують. Але якщо за мене заступляться мої друзі, викладачі, студенти, я буду їм вдячний. Не із-за себе. А із-за того, що ми поборемо зло, бажання когось знищити, щось зруйнувати. А це фундамент моєї теорії несилової взаємодії. Я звертаюсь до всіх, хто читає це звернення. Розповсюджуйте його. Нехай воно дійде до всіх. Боріться з тими, хто наживається на руйнуванні. Захищайте творіння і творців. Щоб в Україні запанували принципи несилової взаємодії: впливати один на одного так, щоб створювати позитив. І тоді всі будуть щасливими. Ми всі прийшли в цей світ, щоб творити. Я Творець, тому за мною Бог! І іншого судді не існує. Це я кажу Сатані і його слугам…