Я так довго блукав, я шукав Божих істин,
Я боровсь у житті, і стомився в борні.
Я невіру пізнав й зрозумів в світі пріснім:
Не вписати мені рими щастя в пісні.
Я зійшов в інший світ, де простори безмежні,
Поклонився Йому, перейшовши межу.
Попросив навести на шляхи приналежні,
На яких для душі спочивання знайду.
Він вказав світлий путь, до небес переправу.
Я пройшов до кінця, до воріт в Божий Рай.
У святого Петра я возніс Богу славу,
Сподівався тоді, що прийшов мукам край.
Він воріт не відкрив, і в моєму писанні
Прочитав про гріхи, що набув я в житті:
Як доводив до сліз, був нещирий в коханні,
За провини і лінь розпинав на Хресті.
Як молився труду, а про душу ні слова.
Все заради мети, а мета суєтна.
Як невіру возніс у діяння основу,
Владі душу продав, бо зманила ціна.
Тож дорога мені в вічну ніч і безслав’я,
В вічні муки душі, каяття і мольбу.
Там чекає мене в жах безмежний заслання,
Хоча в Пеклі страшнім я спочинок знайду.
Бо і Пекло, і Рай є домівкою вічних,
Там всі душі живуть, заповів так Отець.
Без домівки душі, в побудовах логічних
Не існує ніде…
Отже справді кінець.
Охоронець тіней зачинив різко браму,
Не впускає мене, в Пекло я не зайду.
Чом не приймеш мене?
Не включаєш в програму
«Виховання» душі.
Я в «ніде» пропаду.
Відповів він мені, хмуро глянувши в вічі:
– Ти на власнім шляху добрі справи робив,
Ти розкрив для людей суть несили одвічну,
Ти навчав і любив, дарував і творив.
Хто з тобою ішов, той пізнав щастя міру!
Ті, кого захистив, возросли у житті!
На важкому шляху ти додав іншим віри,
Ти у віршах розкрив миру думи сумні.
І тоді у думках я звернувся до Бога:
«Мій отець, захисти, я відмовам не рад!»
Відповів він мені: «У сполуці земного
Гріх і Святість в тобі, повертайся назад.
Я верну тебе в світ, заселю в тіло душу,
Пройдеш ти новий шлях, розуміння й добра!
Однозначність душі, я в тобі не порушу
В Пекло, в Рай поведу, як настане пора».
Чом відмовив мені?
До межі знов відправив.
В мене сили катма, щоб боротись в житті.
Інші душі у Рай, а чи в Пекло доправив,
А мене не прийняв, щоб пропав в забутті.
Показав він мені Пекло й Рай споконвічні.
Озирнувся навкруг, там оселі пусті…
Не бува лиш святих, не бува тільки грішних,
Пекло й Рай не в Творця, Пекло й Рай – у Душі.
2019