ЛЕВ

Ти цар-звіра знайшла, щоб зійти ростом в небо.
Він тебе захистив, своїм світом душі.
Ти створила йому, все що розуму треба.
А він щастя дістав, і приніс в дім тобі.

Бути з ним на шляху, ти йому обіцяла.
Та з’явилось життя, у безпеці й красі.
Хоч корону тобі, царська сила дістала.
Ти забрала назад, обіцянки свої.

Відпустив він тебе, помічницю і бранку.
У борги не озув, твої ноги стрункі.
Він не кликав назад, не порушив мовчанку.
Ти побігла вперед, в свої дні чарівні.

Із собою його, не взяла в час майбутній.
Скористалася ним, щоб зрости у житті.
Не потрібен тепер, чарівник всемогутній.
Встановила капкан, у зрадливій пітьмі.

Час пройшов коли лев, захищав від вражіння.
Він возносив тебе, всі робились діла!
Тепер шкіра зі льва, на стіні без движіння.
Бо мисливцям його, ти за гріш продала.
28.07.2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *