Науковий семінар в Київському національному університеті імені Т.Шевченка

ДОРОГІ ДРУЗІ, КОЛЕГИ, І…ОПОНЕНТИ!

Всі ми робимо одну справу. Робимо світ трішки кращим, трішки добрішим і щасливішим. Різними шляхами, різними засобами, з різними можливостями. Це моє звернення супроводжує два важливих сюжети. Моє інтерв’ю в передачі «В фокусі подій» на телекомпанії «Ільдана» (https://www.youtube.com/watch?v=F2QXtnZqWc0&feature=youtu.be), в якому я, як громадянин України, говорю про добро, про несилові взаємодії, про ставлення один до одного, про позитиви, які ми шукаємо в житті. І репортаж з наукового семінару, присвяченого «оцінці» теорії несилової взаємодії (https://www.youtube.com/watch?v=XRw7ZbImVxI). Я хочу, дуже хочу, щоб Ви все побачили своїми очима.

Сьогодні світ стає іншим. Сучасні цифрові технології його міняють. Вони проникають в виробництво, освіту, медицину, геологію, хімію, і т.п. Вони змінюють наше життя. Я пишаюсь, і буду до кінця своїх днів пишатися, що я перший, хто зайнявся діджиталізацією (оцифруванням) фізичних законів Природи. І отримав комп’ютерну модель, в якій в основі руху і взаємодії – інформація. В цій моделі всі об’єкти рухаються так само, як і в нашому Всесвіті, працює релятивістська механіка, є гравітація і інші види взаємодій різної фізичної природи. Але в основі всього цього – інформація.

Я в своїй комп’ютерній моделі оцифрував Природу. Її фізичні закони. А потім описав в теорії НЕСИЛОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ. Зробивши висновок, що саме несилова взаємодія повинна лежати і в основі розвитку суспільства. Немає майбутнього у суспільства, в якому його члени прагнуть отримати позитив через знищення, або створення негативу іншим членам. Потрібно взаємодіяти так, щоб створювати один одному позитив. Щоб створювати мікрони щастя. Тоді і суспільство буде щасливим.

Тепер про семінар. Я хочу щоб всі запам’ятали два основних припущення, про які я говорив на семінарі:

  1. На першому ж слайді основна ідея роботи. На ньому показано наш світ у вигляді комбінацій з одиниць і нулів. Результатами своїх досліджень я показав, що можна побудувати цифровий світ. І тоді виникає питання: а може і наш Всесвіт є цифровим? Поки що відповіді немає. Теорія симуляції каже що так! Але давайте почекаємо. Рано чи пізно наука це доведе, або спростує!
  2. Не закони Природи формують поведінку матерії. А поведінку матерії, яка розвивалась більш ніж за 13 млрд.років ми сприймаємо, як закони Природи. Матерія самоорганізувалась, самоорганізовується і розвивається!

 

 

Тепер про цілі семінару. Для мене їх було дві:

1.Показати «правду» про теорію, і відкинути всі домисли моїх опонентів і деяких журналістів про неї.

2.Показати Вам моїх опонентів. Показати їх аргументи. Для майбутнього. Нехай історія все поставить на свої місця і всі побачать, хто був хто! Я впевнений, що через десять років всі будуть говорити про оцифрування Всесвіту, про побудову комп’ютерних моделей, які на інформаційній основі відображатимуть все те, що є в нашій Природі. А що буде через 100 років? Шлях в майбутнє, це не просто шлях в інформаційне суспільство, це шлях в інформаційний світ. І я хочу, щоб сьогодні всі це почули від мене.

Цих цілей семінар досяг. Подивіться відео. Послухайте і подивіться на мене. Подивіться на поведінку опонентів. Деяких. Що вони оцінювали – теорію, чи мене?! Я не буду це коментувати. Ви самі все побачите. З теорії несилової взаємодії слідує, що ми будуємо своє відношення або до когось чи чогось, або до проявів когось чи чогось. Друге – правильно. Воно веде до розвитку. А перше? Подивіться семінар!

Я почав свою доповідь з того, що сказав про те, що ця робота присвячена діджиталізації Природи. Жоден опонент не повторив цього терміну. Не запитав про ті методи, які я використовував. Я думаю, що більшість із них від мене вперше почули про технології оцифрування. І говорити, що оцифрування – це дурниця, це все рівно, що ображатись на дзеркало, коли в собі щось не в порядку.  Хоча… Мені здається що все таки більшість моїх опонентів є чемними, нормальними людьми, вченими, які не опустились до того, щоб ображати мене. Можливо щось не зрозуміли в теорії. Бо не висловили жодного наукового аргументу, який би заперечував, вказував на помилки в тому матеріалі, який я надав на семінарі, і який є в моїх монографіях. А більшість опонентів навіть не виступали.

Я ні на кого не ображаюсь. Навіть на тих хто ображав мене. Нас всіх буде кому судити. І там, і тут. І нам ще рано судити один одного.

Просто подивіться ці сюжети:

https://www.youtube.com/watch?v=F2QXtnZqWc0&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=XRw7ZbImVxI

Оголошення

7 травня 2018 року о 17.00 в актовій залі факультету інформаційних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка
(вул. Ванди Василевської, 24)
 
ТВОРЧИЙ ВЕЧІР

ТЕСЛІ Юрія Миколайовича

 

“Я над віршами суму пан…”

 

В програмі твори із збірки віршів “Доповідна Богу”,

та представлення нової збірки “За межею”.

Межа – уявна лінія, а що за нею?! Шлях, який йде у буття, чи шлях лише в одну сторону?! У поезії Ю.М.Теслі  кожна строфа будоражить читача, заставляє задуматись над кожним словом, яке несе глибоку філософську суть життя. Його вірші  хочеться слухати і читати по декілька разів і кожен раз відкривається нова невідомість! Почувши один з віршів відкривається авторська глибина сили та думки,  але інтрига забезпечена у кожному творі!Автор ділиться почуттям, що на кожному життєвому кордоні, можна змінити світ на краще, але кордони проходяться лише один раз.
Запрошуються усі бажаючі

Про УКРАЇНСЬКУ неПРАВДУ або, як проілюструвати теорію несилової взаємодії

Про УКРАЇНСЬКУ неПРАВДУ або, як проілюструвати теорію несилової взаємодії

В цікавий час ми живемо. Інколи навіть не плануємо щось зробити чи отримати, а воно само йде до рук. Ви знаєте, останнім часом те, що робиться навколо мого імені та моєї роботи, мене просто радує. Так, обливають брудом, влаштували інквізицію, і т. п. Це неприємно. Але ж, якби не це, то мою теорію несилової взаємодії (ТНВ) знали б тільки в вузькому колі вчених. А потім, можливо, б її і забули. А потім би хтось щось подібне зробив, а мене й не згадали б. А тепер все ясно – несилова взаємодія в природі – це Тесля.

В «Українській правді» вийшла стаття Ірини Андрейців «В Україні вперше судяться через лженауку. Чому це важливо і зачіпає усіх» (http://life.pravda.com.ua/society/2018/01/22/227455/). Це гарний матеріал, щоб проілюструвати мою теорію несилової взаємодії (ТНВ) на конкретному прикладі…

Зразу скажу, ця стаття, однозначно, несиловим чином (хочете – інформаційним) впливає на читачів. Але як? Давайте в цьому розберемось.

Уявіть собі картину, що статтю читає громадянин Х, який перший раз чує про пана Юрія Теслю, пані Ірину Єгорченко, про теорію несилової взаємодії, і про суд. Тоді очікувана ймовірність, що ця людина підтримає чи пана Теслю, чи пані Єгорченко буде 0,5. Ну, хіба що, цей читач не однаково ставиться до чоловіків і жінок, тоді може ця ймовірність буде іншою. Але давайте будемо відштовхуватися від гендерної рівності!

Розглянемо цитати із названої статті.

«Загалом Ірину прийшли підтримати більше 20 людей. Підтримати Юрія Теслю не прийшов ніхто. Крім дружини». Це мова про попереднє засідання 27 жовтня 2017 року. Ще один уривок «Оскільки тут є багато захисників відповідача, я спеціально стримую своїх сторонників, факультет, і так дальше, щоб не було протистояння в залі суду, – пояснює Тесля, чим викликає сміх у присутніх вчених».
От прочитає це громадянин Х, і йому зразу подумається, що пані Єгорченко користується повагою і популярністю, а пан Тесля нікому не потрібен. В теорії несилової взаємодії можна формально розрахувати, як зміниться очікувана ймовірність підтримки пана Теслі (до речі в цьому практична цінність теорії, вона дала формальний математичний апарат для опису взаємодії людей). Хоча й без ТНВ всім ясно, що ймовірність зменшиться.

І в чому ж неправда, запитаєте Ви? Неправда в тому, що на друге засідання моїх прихильників прийшло більше, ніж прихильників пані Єгорченко. Не побачив я цієї інформації в описі другого засідання. Хоча сам особисто про це сказав автору статті. Ну звичайно, якби вона це написала, то не було б показаного вище впливу. Як мінімум відношення до мене і до пані Єгорченко не змінилося б, оскільки підтримка в обох сторін є. До речі, якщо вже сміх опонентів – це аргумент в спорі, то я вимушений тепер насправді звернутися до тих, хто мене підтримує, взяти участь в засіданні 21 березня 2018 року о 15:00. Бо питання стоїть в тому, чи можна дозволяти цій групі обливати брудом будь кого, чи то міністра, чи професора, чи викладача? Бо, бачте, як представляють те, що я відносився до суду, як це прийнято в розвинених країнах: прийшли Позивач і Відповідач і спокійно без образ вирішують питання. Так мої опоненти кинули клич (ще перед першим засіданням), щоб прийшли їх прихильники. Нехай будуть прихильники обох сторін.

«Декан просить зробити судове засідання закритим, але суддя його клопотання відхиляє».
Не так. Частково задовільнили. Там, де будуть розглядатися докази, які відносяться до моєї особистої інформації, воно буде закритим. Знову таки, як зміниться ймовірність підтримки пана Теслі. Адже можна подумати, що просто Тесля боїться присутніх. Але причини проведення закритого засідання були дуже серйозні. Не дай Бог Вам їх мати. Думаю, що така «неправда» в статті призведе до того, що ймовірність підтримки мене не сильно, але зменшиться.

«Експертизу цієї теорії з точки зору фізики провели п’ятеро авторитетних українських науковців».
Експертиза теорії проводилась по науково-популярній книзі «Діалоги з Теслею» (!!!) групи авторів (добре, що хоч не по моїй поезії http://teslia.kyiv.ua/). Невже хоч хто-небудь, хоч коли-небудь в світі (до цього випадку) проводив експертизу теорії по науково-популярній книзі??? Це м’яко кажучи несерйозно для «відомих вчених». До речі, в сфері ІТ вони щось не дуже відомі. Мені, взагалі, багато чого незрозуміло в діях фізиків. Ну, побудував я комп’ютерну модель деякого віртуального світу, в якій всі взаємодії мають інформаційну Природу. Причому модель дає ті ж закони руху, що є в Природі. Наприклад, в названій науково-популярній книзі головний герой Баба-Яг літає по лісу на мітлі (всупереч всім законам фізики). Тепер уявіть, я зробив комп’ютерну модель польотів Баба-Яга з автоматичним вибором маршруту руху між деревами. Потім розроблений на основі цієї моделі алгоритм використав у безпілотному автомобілі, який тепер вміє об’їжджати перешкоди. Що тут псевдонаукового?

Між іншим, на побудову комп’ютерної моделі я витратив 28 років життя. 28 років я писав різноманітні програми. І це при тому, що я був переможцем Республіканської і Всесоюзної олімпіад з програмування, і для мене написати програму легше, ніж цю статтю. Було проведено багато тисяч комп’ютерних експериментів. Потім я використав отримані формули для опису інформаційної взаємодії в сферах інтелектуальної діяльності людини. Виявилось – СУПЕР!!! Вони дають можливість будувати такі інтелектуальні системи, які до мене ніхто не створював. Це і системи аналізу текстів, прогнозування, експертної оцінки, розуміння мови, розпізнавання, і т.п. Подивіться на одну з них https://www.youtube.com/watch?v=VfELcaLL_KE. Системи, які розуміють обмежену природну мову є. Але з моєю системою голосового управління телевізором Ви можете спілкуватися на необмеженій якимось словником мові. Що такого псевдонаукового, чи поганого я цим зробив??? Чи багато Ви бачили таких систем? А в неї я заклав принципи рефлекторності, які розроблені в теорії ще в 80-90-х роках минулого століття. І вони є основними сьогодні в штучному інтелекті взагалі, бо найкращі системи в цій сфері створюються саме на цих принципах. Подивіться в моїх монографіях, статтях, скільки різноманітних систем створено, впроваджено мною та моїми учнями. Мені навіть не хочеться псувати настрій своїм опонентам тим, що поки вони доводять, що я псевдонауковець, бо займаюсь псевдонауковою теорією, я вже заробив і продовжую заробляти своїми розробками досить пристойні гроші. А «наукова громадськість» все кричить, що теорія псевдонаукова?!

Повертаюсь до цитати. Прочитає цитату громадянин Х і подумає, а, справді, експерти кажуть, що Тесля – псевдонауковець. І ймовірність правоти пана Теслі в його уяві зменшиться до 0,2. А якби було вказано, що на 16-й сторінці науково- популярної книги Тесля вказав, що це комп’ютерна модель природи, а на 2-й, що книга для широкого кола читачів (а не тільки для вчених), то громадянин Х може й зрозумів би, що по науково-популярній книзі не можна робити експертизу теорій!

«Один із них Сергій Шарапов – український фізик, котрого цитують нобелівські лауреати.
– Чи піде нормальна людина до математика як до фахівця з гінекології? Кожен має певний фах. Пан Тесля – доктор технічних наук, але він не може бути спеціалістом з фізики чи медицини, – розповідає УП Шарапов».
Громадянин Х подумає, що Тесля пішов у фізику і зменшить ймовірність його правоти ще на 0,1. А насправді? Тут все просто. Не я йду до фізиків, а вони чомусь пристали до мене. Чому фізики йдуть до мене, це треба питати в них. Може заблукали. А їм насправді потрібен …? Ще раз наголошую, теорія не фізична. Вона лише показує, що існуючі закони руху можна отримати з іншої моделі: комп’ютерної, інформаційної. Якщо Ви вважаєте, що це не так – пишіть наукові статті. Адже поки що жодної наукової статті, яка б заперечувала теорію, немає. Або доводьте, що комп’ютерна модель не може існувати, бо цього не може бути в Природі! В мене таке відчуття, що деякі фізики настільки відстали від сучасних технологій, що не розуміють місце цих технологій в науці. У всьому світі вже давно зрозуміли, перш ніж проводити натурні експерименти, їх виконують на комп’ютері, а потім лише повторюють, адже так дешевше і швидше.

«Людина почала намагатися перевертати основи фізики. Каже, що “материя чувственна”. У любові людина чуттєва. А коли хтось так говорить про стіл, це не зовсім так. “Материя рефлекторна…”. Все це донауковий спосіб мислення, який повертає нас у часи Аристотеля».
Ну що ж, ще одна думка авторитетного вченого. І вона ще зменшує ймовірність правоти пана Теслі, скажімо, до 0,05.

А що насправді? Зупинюсь тільки на слові «рефлекторна». Раніше вважалось, що рефлекси є там, де є нервова система. Подивіться посилання http://www.fainaidea.com/…/refleksy-sobak-pavlova-nashli-i-…115880.html. Вчені довели, що рефлекси є у рослин. Рефлекторні (реагуючі) інтелектуальні системи, що базуються на статистиках, є основою промислової розробки таких систем в провідних компаніях світу. І вони на це витрачають мільярди доларів. А ми все доводимо, що це неможливо…

Тепер подивіться характеристики Теслі Ю.М. і Єгорченко І.А. Пані Єгорченко вся позитивна. А у пана Теслі, і англомовні статті не знайдено, і в СКОПУСІ немає. І висміюють його у Щура.
Це все говорить про те, що боротьба йде не з псевдонаукою, а боротьба йде зі мною.

Я думаю ймовірність підтримки Теслі Ю.М. зменшилася б до 0,02. А тепер правда.

22.01.2018 року «Українська правда» пише, що у Теслі в СКОПУС немає жодної статті:

 

Фото Факультет інформаційних технологій КНУ ім. Тараса Шевченка.

А 25.01.2018 року вже інша інформація?!

Фото Факультет інформаційних технологій КНУ ім. Тараса Шевченка.

Правда, красиво «впливають» на читачів?! Я дуже поважав інтернет- видання «Українська правда». І може й буду поважати. Але отак підтасовувати факти… І отак впливають на читачів, щоб побачили, який «поганий» Тесля.

Чому б не написати: СКОПУС: Тесля – 6, Єгорченко – 0 (випливає з статті в «Українській правді»); наукові праці: Тесля – 207, Єгорченко – ?; підготовка кандидатів наук: Тесля – 25, Єгорченко – 0; підготовка докторів наук: Тесля – 2, Єгорченко – 0. Можна добавити ще щось, що характеризує рівень вченого. Тоді б це було об’єктивно і чесно. До речі, журналісту я передав інформацію про статті по теорії несилової взаємодії (англомовні) які вийшли у США, Франції (СКОПУС) і Болгарії. Чому вона їх не знайшла – це вже питання до журналіста. А в Україні вийшло близько 40 таких статей, три монографії, препринт інституту кібернетики (ще в 1995 році) та дуже багато праць конференцій.

Після того, якби це було зроблено чесно і об’єктивно, я думаю всі б зрозуміли різницю в наукових досягнення Теслі і Єгорченко. І насправді ймовірність була б на мою користь.

«Теорія “всього” – одна з ознак псевдонауковості. До того ж, наукова теорія не може бути просто інтерпретацією».
В жодній науковій праці я не писав, що це «теорія всього». На сторінці 16 науково-популярної книги говориться про «комп’ютерну модель всього». Фізики мабуть забули, що в свій час Альберт Ейнштейн вивів і опублікував «формулу всього». Майже відразу вчені знайшли в ній помилку. І ніхто не писав, що він псевдонауковець!

До речі, я говорив про інтерпретацію формул, а не теорії. Читайте уважно мої слова.

«Ми не один місяць намагалися знайти авторитетних фахівців з інформаційних технологій, які змогли б дати свою експертну оцінку теорії несилової взаємодії Юрія Теслі. Жоден з вузькопрофільних спеціалістів не погодився. Мовляв, написане деканом є “поза межами” їхньої компетенції».
Все. Немає таких фахівців. Тесля – обманює всіх. І громадянин Х вже взагалі не вірить в Теслю. Ймовірність 0,0000… .

А правда? Правда в тому, що можна було відкрити будь яку мою монографію і подивитись, хто був рецензентом, хто робив передмови: академіки, члени-кореспонденти Національної академії наук, доктори наук. Звертайтесь до будь кого з них. Не хочете? Будь-ласка. Тоді мене прийшло підтримати більше 20 фахівців в сфері ІТ. Це можна було зробити і в залі суду. Теж не вийшло? Тоді ще один шлях. До приходу в університет я виступав перед фахівцями в галузі ІТ в інституті кібернетики, НТУ КПІ ім. Ігоря Сікорського, інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України, Будинку вчених, в деяких вищих навчальних закладах в м. Києві та інших містах України. Недавно виступив в інституті програмних систем НАН України. Зверніться до керівників семінарів, вони зведуть Вас з учасниками. Мабуть той хто шукав – не дуже хотів знайти?!

«Бєлкін також просить долучити третьою стороною авторитетного українського вченого Олександра Габовича.Причина: етичний кодекс українського вченого. Там сказано, що науковець має протистояти псевдонауці.
Псевдонаука – не місце для суду, – реагує на Габовича Тесля.
То що ми тут розглядаємо? – іронізує Бєлкін.
Доктор фізико-математичних наук Олександр Габович вирішив долучитись до процесу не сам. Його делегувала своїм представником активна наукова спільнота».

Я прошу Вас, якщо є час подивіться засідання суду https://youtu.be/isTfVXGiGws. А секрет в тому, що в етичному кодексі написано про протиборство псевдонауковій діяльності. І навіть сказано, в якій формі – відкриті дискусії, семінари. Я добавлю – наукові статті. А те, що роблять пані Єгорченко і група, що її підтримує – це боротьба зі мною. Хтось зіпсував мою сторінку в Вікіпедії (ще й безграмотно). Прийшлось створювати свій сайт http://teslia.kyiv.ua/. Обливають брудом в соціальних мережах. Готові мене відправити на вогнище інквізиції. Не теорію аналізують. А ображають мене.

На круглий стіл, присвячений теорії, ніхто з них не прийшов. Значить, вони не хочуть боротися з «псевдонаукою». Або не вважають теорію за псевдонауку. А от мене пані Єгорченко обізвала псевдонауковцем, який викладає невідомо що. От за це й суд. Бореться вона з псевдонаукою, чи з людиною, яку образила?

Але прочитавши цей уривок, іронію Бєлкіна, можна ще раз розчаруватись в Теслі. І для громадянина Х повага до Теслі впаде майже до 0. А правда тут https://youtu.be/isTfVXGiGws.

«За його словами (Олександр Габович, прим.Теслі Ю.М.), процес стосується не тільки освіти і науки, але й безпеки держави.
– Пан Тесля співпрацює з Міністерством оборони. Тобто замість того, щоб ми робили ракети, ми маємо щось собі уявити, і російський літак святим духом впаде, – каже Габович. – Здоровий глузд цьому суперечить».
Те що тут написано є неправдою. Я не співпрацюю з Міністерством оборони. Фантазії про падіння літака – це фантазії пана Габовича. Але це характеризує багатьох членів групи, яка підтримує пані Єгорченко. Говорити неправду. А «Українська ПРАВДА» це публікує.

А тепер правда. Чи багато російських літаків залітало на нашу територію? А скільки інформаційного бруду ллється на схід України з Росії. Сьогоднішня війна – інформаційна, або як кажуть гібридна. І вміти протистояти інформаційним впливам противника – значить вміти воювати. Росія на це виділяє колосальні кошти. Це набагато важливіше в сьогоднішній війні, чим звичайна зброя. Бо інформаційна зброя завойовує уми людей без пострілів. Мені жаль тих фізиків, які залишились як мінімум в минулому столітті і не розуміють викликів століття двадцять першого. Світ міняється. І всім потрібно розвиватись.

«Під час засідання адвокат Єгорченко демонструє звернення Вченої ради фізичного факультету від червня 2014 року до ректора Леоніда Губерського».
Почитайте це звернення. У ньому доказів немає, але суть його жахлива. Вже не кажу, до якого нуля впаде повага до мене у громадянина Х. А секрет в тому, що вказаної у зверненні монографії «Несилова природа взаємодій» у мене немає. Ну, не написав я її. Тоді що ж підписували шановні вчені??? Що вони читали??? Може чиюсь працю? Нехай це буде на їхній совісті.

«У 2014 році декан хотів представити свою теорію в Інституті теоретичної фізики, та йому відмовили».
В 2014 році я вже повністю займався факультетом і в інститут теоретичної фізики не звертався.

«За словами наближеного до Юрія Теслі Павла Каюка, саме ректор КНУ ім. Шевченка порадив Теслі подати позов».
По-перше, і я опонентам на засіданні говорив. Що за себе можу говорити лише я. Бо представник Відповідача не раз розповідав про те, що я думаю, що я роблю (див. засідання суду https://youtu.be/isTfVXGiGws). Ніхто ніколи нічого мене не примусить робити, якщо я цього не захочу. Ректор навіть не намагався вплинути на мене. Я прийняв це рішення і проінформував його. Вірніше, уточнив, чи це не принесе шкоди університету. Ректор сказав, що це моє право, подавати в суд. ВСЕ.

«Своїми діями Міносвіти викликає хвилю обурення у науковців, які стверджують, що так відомство “благословляє” процвітання псевдонауки в Україні».
Дивіться, чи то журналіст, чи невелика група людей, яка взяла на себе Господню функцію, визначати істинність науки, оцінює все: Теслю, МОН, міністра, ректора, Патона та ін. Практика – критерій істини. Лише практика покаже, істинна теорія несилової взаємодії, чи хибна. І тут моїм опонентам не пощастило. Зараз багато людей зацікавилося теорією. Мені пишуть, запитують, пропонують її розвивати. Теорія має свою прикладну сферу, має впровадження. Вона, по суті, прикладна, вже давно перевірена на практиці і дає нові знання для суміжних наук. Подумайте, якщо це працює на практиці, то чи немає тут чогось важливого і для Вас. Особливо для фізики, яка стоїть на порозі великих змін.

В статті використовуються терміни: «наукова громадськість», «активна наукова громадськість». Посилання на кількість членів наукової громадськості – «їх було близько 20». Опам’ятайтесь! Наукова громадськість – це не ті, хто з криками і сміхом входять до залу суду, які ображають, обзивають в мережі інтернет, і т. д. Це ті, хто працює, хто творить нову Україну. І хто несе відповідальність за освіту і науку. А не ті, хто ні за що не відповідає, але видає себе за всю наукову громадськість. Не забувайте, що науковців в Україні більше 100000.

Ще одне. Мій представник на суді Малий О.В. робив зауваження адвокату Відповідача, про те, що університету імені Т.Г.Шевченка в Києві немає. Читаючи статтю, я побачив в кількох місцях нову назву університету – університет Шевченка. Ну будьте ж уважніші до того, що пишете?! Поважайте провідний вищий навчальний заклад України – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

То чому, шанована мною газета, отаким чином впливає на читачів? Це помилка журналіста? Це відношення журналіста? Чи це політика газети? Не знаю. Я знаю лише одне, те, що слідує з теорії несилової взаємодії. Як поступає людина, визначається сумою впливів на неї. Великий американський сатирик Амброз Бірс в «Словнику Сатани» написав: «Прийняти рішення – значить змиритись з перевагою одних зовнішніх впливів над іншими».

Хтось на це впливає?!

Юрій Тесля, автор теорії несилової взаємодії