В собі один, один, один…
І не чекаю в долі цвіту.
Бо все навкруг – буденність світу.
Бо все навкруг – безмежжя плин.
Темниці сон, не сон в темниці?!
Не пробудитись у бутті,
І не сховатись в забутті.
Це біль душі, яка не з криці.
Вона за гратами, в раю.
І не змінити шлях до плахи.
Не вознесуться щастям птахи,
Не заспівають піснь мою.
Образа й відчай не в ім’ї.
Неправди сіль в душевних ранах.
І я кричу в життя кайданах,
Прошу блаженства в каятті.
В душі катує розпач дум,
Що з дня минулого спливають,
Тривожать сон, і серце крають,
Пекучий викликають сум.
Цим катуванням, в самоті
Я породив химеру зради.
Проторив шлях до свої страти,
Проторив шлях гіркій сльозі.
Знайди мене в своїм житті.
Подай мені спасіння руку.
Щоб відвернуть від мене муку,
Помилуй душу на хресті.
2018