Брехня

Моя ти ненько Україно,
Моя нещасна і любима,
Чому стражданнями живеш?
Чому прощення не знайдеш,
У Бога сивого?

Ні року,
Не пройде без біди і шоку,
І не освятиться земля,
Не розцвітуть життям поля,
Які снаряд проорали.
Братів й синів життя забрали,
І надали брехні права,
за люд Вкраїни.

Ця брехня трибуни владні охопила,
Собою правду замістила
І вознесла у славу гріх.
Хто душу праведну зберіг
Той у окопах пропадає,
Своє життя на смерть міняє,
Переступає в рай поріг.

А ті, хто землі розкріпили,
Донбас Росії воздарили,
І Крим віддали без жалю,
Лінчують доленьку святу,
Вітчизни нашої!

Свободу,
Захомутали на угоду,
Царькам, панкам, кровавим псам,
Що зруйнували Миру храм,
Та визнають лиш владну силу,
Народу риючи могилу,
Й брехню даруючи Братам.

Тепер в Україні війна,
Яка дітей врожай збирає,
Вогнем надії спопеляє,
Щоб залишалася зола,
Замість квітучої Вкраїни,
Замість дочки, дружини й сина…
І все заради кумов’я…

Що гроші на біді збирають,
Себе з Росією єднають,
Торгують аж земля гуде,
А для низів брехня пройде,
Агресор, ворог, Путін, злоба,
Грошима ж напхана утроба
У тих хто це в народ несе.

Війна породження паскуд,
Що вознеслись у владне панство,
І їх наряднеє убранство
Ще поміняє Божий люд
На робу зеків.

Чесний суд
Обов’язково обереться,
Народу Воля повернеться,
А щастя й мир в життя ввійдуть.
2019

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *