Не залишай мене…

Не залишай мене в журбі?!
Ще трішки дай мені свободи,
І від розмови насолоди,
І відпочинку від борні.
 
Не залишай мене тоді,
Коли в собі тихенько плачу?!
Бо я своє минуле бачу,
Роки проживши не прості.
 
Не залишай мене в ході?!
Бо я в житті не знаю броду,
І не вернусь з свого походу,
І не верну любов тобі.
 
Не залишай мене в собі?!
Бо я твою стривожу душу.
І поцілунком сон порушу,
Збудивши почуття палкі.
 
Не залишай мене в судьбі?!
Бо я тебе стражданням мучу.
Біль розставання, неминучу,
Внесу в твої майбутні дні.
 
Не залишай мене вві сні?!
Де я до тебе пригортаюсь,
І за гріхи майбутні каюсь,
І сльози втрати ллю рясні.
 
Не залишай мене в пітьмі?!
Мені тут страшно, я сумую.
Тебе нема, тебе не чую?!
Усмішок зникли промінці.
 
Не залишай мене в юрбі?!
Подай мені спасіння руку,
І припини нестерпну муку,
Душі в пекельному вогні.
 
Не залишай мене в житті?!
Бо я для тебе світ надії.
Я претворяю в дійсність мрії,
І підчиняю рух меті.
 
Ти увійди в мої світи,
Де причарує слово боже!
Там залишить мене не зможеш?
І будем разом на віки!

04.07.2018

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *