Чекаєш ти, і я чекаю,
Щоб знов зустрітись навесні.
Та пролітають марно дні.
Ідуть роки: життя минає…
Ти не прийшла у час туги,
Коли була як світ потрібна:
Не стала поцілунків гідна,
Не віддала старі борги.
Я теж до тебе не прийду,
Щоб віднайти дорогу в долі,
Не порятую від неволі,
Не спокушу, як змій в саду.
І буде день, і буде ніч,
І буде щастя, буде й горе.
Час протиріччя не поборе
Й не поведе життя навстріч.
Проживши доленьку чужу
Відкрию незвершену дію –
Що не здійснив найбільшу мрію:
Не перейшов в твій світ межу.
08.12.2019