Я тебе довго шукав, шукав і шукав, у своїм ілюзорному світі.
Я тебе не в собі і не враз відшукав, ти стояла над світом в зеніті.
І я довго дивився в очі тобі, щось хотів у душі розгадати?!
Потім довго плакав в чужій стороні, бо міцні у в’язниць життя звичок грати.
Я все йшов і йшов не знаю куди, і нарешті дійшов до свого спасіння.
І тоді зрозумів, що у серце моє, ти проникла назавжди з Богів повеління.
Ти була щаслива в білім світі і снах, поки я не побачив в очах твоїх сльози.
Ти ділилась ними тамуючи страх, що вони заженуть в мої думи нестерпні занози.
Ти пройшла крізь мене своїм життям, щоб себе зміг в тобі розчинити.
Ти знайшла те слово, одне для душі, що колись відібрали у мене безполі бандити.
Ти все йшла і йшла, по ділах і роках, із яких давно всі податки сплатила.
Ти мені кредит на життя дала, щоб з тобою я зміг підійняти опавшії крила!
Я тебе довго чекав, я чекав і чекав, коли струм ти підключиш до Сонця.
Бо я був сліпий, і ніхто не зміг, відчинити мені до кохання віконця.
Лише ти змогла, і вже сорок літ, летимо ми удвох, укриваючи світ небесами!
Ти безмежжя дар, лише ти одна, заслужила застілля з Богами!!!
27.05.2019

У весняній красі, сонце гріє любов’ю!
У весняних піснях, в почуттях мліє світ!
У весняних лісах, цвіт дарує здоров’ю,
Як скінченність зими, березневий привіт!

Він прийде у вбранні, що засліплює очі.
Він відкриє уста, щоб з небес линув спів.
І обгорнуть його, ваші руки жіночі.
І зійде втома в даль, із струмком добрих слів.

Березневий привіт, це жінок світле свято!
Безкінечність у світ, цифра вісім внесла.
Із джерел почуттів, яких в серці багато,
Ви даруйте любов, як основу життя!

Щоб в роботі й сім’ї, всі збувалися мрії.
Щоб здоров’я і фарт, Вам воздарствував світ.
Щоб в достатку до Вас, дні прийшли золотії.
І внесли у життя, щастя райського плід.

І нехай вознесе, Вас любов чоловіча!
І нехай освятить, в рід продовження зов.
У майбутнє летіть, хай душа Ваша вічна,
Знайде щастя й тепло, і безмежну любов!!!
2019

Моя ти ненько Україно,
Моя нещасна і любима,
Чому стражданнями живеш?
Чому прощення не знайдеш,
У Бога сивого?

Ні року,
Не пройде без біди і шоку,
І не освятиться земля,
Не розцвітуть життям поля,
Які снаряд проорали.
Братів й синів життя забрали,
І надали брехні права,
за люд Вкраїни.

Ця брехня трибуни владні охопила,
Собою правду замістила
І вознесла у славу гріх.
Хто душу праведну зберіг
Той у окопах пропадає,
Своє життя на смерть міняє,
Переступає в рай поріг.

А ті, хто землі розкріпили,
Донбас Росії воздарили,
І Крим віддали без жалю,
Лінчують доленьку святу,
Вітчизни нашої!

Свободу,
Захомутали на угоду,
Царькам, панкам, кровавим псам,
Що зруйнували Миру храм,
Та визнають лиш владну силу,
Народу риючи могилу,
Й брехню даруючи Братам.

Тепер в Україні війна,
Яка дітей врожай збирає,
Вогнем надії спопеляє,
Щоб залишалася зола,
Замість квітучої Вкраїни,
Замість дочки, дружини й сина…
І все заради кумов’я…

Що гроші на біді збирають,
Себе з Росією єднають,
Торгують аж земля гуде,
А для низів брехня пройде,
Агресор, ворог, Путін, злоба,
Грошима ж напхана утроба
У тих хто це в народ несе.

Війна породження паскуд,
Що вознеслись у владне панство,
І їх наряднеє убранство
Ще поміняє Божий люд
На робу зеків.

Чесний суд
Обов’язково обереться,
Народу Воля повернеться,
А щастя й мир в життя ввійдуть.
2019

Ти як рання зіронька, на небо зійшла.
Ти моя перлиночка, радість і весна!
Ти війнула в доленьку, теплим вітерцем.
Оросила спогади, юності дощем.

Моя рання зіронько, – ти життя взірець!
Моя ніжна зіронька, – щастя пагінець!
Моя райська зіронько, – ти Богиня снів!
Моя муза-зіронька, – ангелочків спів!

Зчарувала спокоєм, словом розцвіла.
Біля тебе левом став, захистив від зла.
Ти розлилась в доленьці, щастя озерцем,
І мені довірила стати мрій творцем.

Біля мене, зіронько, будь багато днів.
Заслужила радості, й безліч гарних слів.
Почуття нам дарствують, дум і душ злиття.
Знай, за щастя зіроньки лев віддасть життя!!!
2019

ДОРОГІ ДРУЗІ, КОЛЕГИ, І…ОПОНЕНТИ!

Всі ми робимо одну справу. Робимо світ трішки кращим, трішки добрішим і щасливішим. Різними шляхами, різними засобами, з різними можливостями. Це моє звернення супроводжує два важливих сюжети. Моє інтерв’ю в передачі «В фокусі подій» на телекомпанії «Ільдана» (https://www.youtube.com/watch?v=F2QXtnZqWc0&feature=youtu.be), в якому я, як громадянин України, говорю про добро, про несилові взаємодії, про ставлення один до одного, про позитиви, які ми шукаємо в житті. І репортаж з наукового семінару, присвяченого «оцінці» теорії несилової взаємодії (https://www.youtube.com/watch?v=XRw7ZbImVxI). Я хочу, дуже хочу, щоб Ви все побачили своїми очима.

Сьогодні світ стає іншим. Сучасні цифрові технології його міняють. Вони проникають в виробництво, освіту, медицину, геологію, хімію, і т.п. Вони змінюють наше життя. Я пишаюсь, і буду до кінця своїх днів пишатися, що я перший, хто зайнявся діджиталізацією (оцифруванням) фізичних законів Природи. І отримав комп’ютерну модель, в якій в основі руху і взаємодії – інформація. В цій моделі всі об’єкти рухаються так само, як і в нашому Всесвіті, працює релятивістська механіка, є гравітація і інші види взаємодій різної фізичної природи. Але в основі всього цього – інформація.

Я в своїй комп’ютерній моделі оцифрував Природу. Її фізичні закони. А потім описав в теорії НЕСИЛОВОЇ ВЗАЄМОДІЇ. Зробивши висновок, що саме несилова взаємодія повинна лежати і в основі розвитку суспільства. Немає майбутнього у суспільства, в якому його члени прагнуть отримати позитив через знищення, або створення негативу іншим членам. Потрібно взаємодіяти так, щоб створювати один одному позитив. Щоб створювати мікрони щастя. Тоді і суспільство буде щасливим.

Тепер про семінар. Я хочу щоб всі запам’ятали два основних припущення, про які я говорив на семінарі:

1. На першому ж слайді основна ідея роботи. На ньому показано наш світ у вигляді комбінацій з одиниць і нулів. Результатами своїх досліджень я показав, що можна побудувати цифровий світ. І тоді виникає питання: а може і наш Всесвіт є цифровим? Поки що відповіді немає. Теорія симуляції каже що так! Але давайте почекаємо. Рано чи пізно наука це доведе, або спростує!
2. Не закони Природи формують поведінку матерії. А поведінку матерії, яка розвивалась більш ніж за 13 млрд.років ми сприймаємо, як закони Природи. Матерія самоорганізувалась, самоорганізовується і розвивається!

Тепер про цілі семінару. Для мене їх було дві:

1.Показати «правду» про теорію, і відкинути всі домисли моїх опонентів і деяких журналістів про неї.

2.Показати Вам моїх опонентів. Показати їх аргументи. Для майбутнього. Нехай історія все поставить на свої місця і всі побачать, хто був хто! Я впевнений, що через десять років всі будуть говорити про оцифрування Всесвіту, про побудову комп’ютерних моделей, які на інформаційній основі відображатимуть все те, що є в нашій Природі. А що буде через 100 років? Шлях в майбутнє, це не просто шлях в інформаційне суспільство, це шлях в інформаційний світ. І я хочу, щоб сьогодні всі це почули від мене.

Цих цілей семінар досяг. Подивіться відео. Послухайте і подивіться на мене. Подивіться на поведінку опонентів. Деяких. Що вони оцінювали – теорію, чи мене?! Я не буду це коментувати. Ви самі все побачите. З теорії несилової взаємодії слідує, що ми будуємо своє відношення або до когось чи чогось, або до проявів когось чи чогось. Друге – правильно. Воно веде до розвитку. А перше? Подивіться семінар!

Я почав свою доповідь з того, що сказав про те, що ця робота присвячена діджиталізації Природи. Жоден опонент не повторив цього терміну. Не запитав про ті методи, які я використовував. Я думаю, що більшість із них від мене вперше почули про технології оцифрування. І говорити, що оцифрування – це дурниця, це все рівно, що ображатись на дзеркало, коли в собі щось не в порядку.  Хоча… Мені здається що все таки більшість моїх опонентів є чемними, нормальними людьми, вченими, які не опустились до того, щоб ображати мене. Можливо щось не зрозуміли в теорії. Бо не висловили жодного наукового аргументу, який би заперечував, вказував на помилки в тому матеріалі, який я надав на семінарі, і який є в моїх монографіях. А більшість опонентів навіть не виступали.

Я ні на кого не ображаюсь. Навіть на тих хто ображав мене. Нас всіх буде кому судити. І там, і тут. І нам ще рано судити один одного.

Просто подивіться ці сюжети:

https://www.youtube.com/watch?v=F2QXtnZqWc0&feature=youtu.be

https://www.youtube.com/watch?v=XRw7ZbImVxI

2019

В собі один, один, один…
І не чекаю в долі цвіту.
Бо все навкруг – буденність світу.
Бо все навкруг – безмежжя плин.
Темниці сон, не сон в темниці?!
Не пробудитись у бутті,
І не сховатись в забутті.
Це біль душі, яка не з криці.
Вона за гратами, в раю.
І не змінити шлях до плахи.
Не вознесуться щастям птахи,
Не заспівають піснь мою.
Образа й відчай не в ім’ї.
Неправди сіль в душевних ранах.
І я кричу в життя кайданах,
Прошу блаженства в каятті.
В душі катує розпач дум,
Що з дня минулого спливають,
Тривожать сон, і серце крають,
Пекучий викликають сум.
Цим катуванням, в самоті
Я породив химеру зради.
Проторив шлях до свої страти,
Проторив шлях гіркій сльозі.
Знайди мене в своїм житті.
Подай мені спасіння руку.
Щоб відвернуть від мене муку,
Помилуй душу на хресті.
2018

Дорогі друзі! Запрошую Вас на мій творчий вечір, який пройде в понеділок 19.11.2018 року з 16.00 до 17.15 за адресою вул. Богдана Гаврилишина, 24 (корпус факультету інформаційних технологій) – 4 поверх, актова зала. Радий буду Вас бачити!

Онлайн-трансляція відображатиметься за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=sXRDu7PbImU&feature=youtu.be